Яскравий світ - бібліотека

9 грудня до бібліотеки завітали школярі та практичні психологи  з навчальних закладів Щербанівської ОТГ – представники різних поколінь, щоб подискутувати з приводу того, як живеться їм в епоху digital.  «Цифрові аборигени та цифрові мігранти: чим ми можемо бути корисними один одному» – така тема була заявлена для дискусії. Звичайно, покоління Z , цифрові аборигени, як риба у воді орієнтуються в користуванні  гаджетами, і часто дратуються, коли їхні батьки, цифрові мігранти, просять їх повчити навичкам виживання у віртуальному світі. Це ж елементарно, здається їм. Але, як слушно зауважив один з хлопців, їсти ложкою теж елементарно, та батьки терпляче вчать свою маленьку дитину. Старшокласники також наголосили, що від старшого покоління вони можуть взяти живі свідчення  про минулі подій, не спотворені пропагандою та різними історичними міфами, дізнатися історію свого роду - і не повторювати помилки. Старше покоління може поділитися своїми цінностями. ...

У Києві, впродовж трьох днів – 6-8 листопада  в конференц-залі готелю «Баккара», проходив семінар «Технологія викриття інформаційних міфів, фейків та маніпуляцій в медіа і публічній риториці». Цей медійний захід, у якому взяли участь журналісти-практики з багатьох областей України та працівники, причетні до медійних структур, був організований і проведений Академією української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Долучилася до заходу і головна бібліотекарка відділу соціокультурної роботи Валентина Гринько. Координатор проєкту в Україні та Білорусі Фонду Фрідріха Науманна Володимир Олійник розповів  учасникам заходу про історію створення Фонду, його профільну діяльність та представництва у країнах світу. Семінар пройшов на одному диханні! Три дні шаленого драйву та повного занурення в тему: ·         пошуку маніпуляцій та спотворення інформації за ключовими елементами; ·      ...

У рамках міжнародного проєкту «Медіа н авігатор», організаторами якого стали німецька неурядова організація n-ost у партнерстві з Академією української преси та ГО «Детектор медіа», було створено універсальний посібник з медіаграмотності.   Тулкіт (toolkit), тобто збірник,  був розроблений групою експертів в галузі медіа з Вірменії, Білорусі, Молдови, України, Росії та Німеччини, а згодом долучилися ще ряд країн. Це російськомовний універсальний посібник з розвитку медіакомпетенцій, що може застосовуватися при формальному і неформальному навчанні у всіх країнах-учасницях проєкту. Коли вчитель або викладач  готується до роботи з аудиторією, перед ним щоразу постає проблема підбору цікавих та корисних для слухачів практичних завдань. Особливо це важливо там, де йдеться про сучасні технології та їх практичне застосування. У цьому сенсі підбірка вправ, які пропонує Медіа н авігатор, а їх загалом 45, –  дуже цінна.        ...

В останні роки  популярність блогів настільки зросла, що вони були оголошені новим жанром мережевої літератури. Популярність нового мережевого явища спричинила те, що в деяких університетах світу стали навчати мистецтва ведення щоденників (blogging), а починаючи з осені 2007р. в Університеті Каліфорнії студенти, що вивчають журналістику, слухають окремі курси з ведення блогів.  Ця хвиля доторкнулася й України: зокрема в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» магістерська програма «журналістика» також включає в себе курси з нових медіа. Свої блоги нині мають не тільки журналісти. Їх ведуть і пересічні громадяни: домогосподарки, мандрівники, артисти, політики, пенсіонери і навіть діти. Бібліотеки теж активно комунікують зі своїми користувачами за допомогою бібліотечних блогів. Тому можливість взяти участь у   семінарі “Відеоблогінг: між популізмом і журналістськими стандартами. Як створити унікальний контент” дуже порадувала! Захід було організова...

Стандарт повноти інформації. Як можна визначити, чи є інформація у повідомленні повною? * Повна інформація, де чітко зрозуміло: КОЛИ? ХТО? був учасником подій; ДЕ? це сталося; ЩО? відбувалося; ЧОМУ? це сталося; ЯК? це відбувалося. * Неповна інформація: залишає без відповіді, принаймні, одне з ключових запитань. Зрозуміло, що без відповідей на всі ці запитання інформація не може бути якісною. Цікаво, що для журналістів є ще одне запитання, найважче і найважливіше, яке вимушений ставити перед собою кожен автор повідомлень у медіа. Це запитання – «Ну і що?». Тобто, можна написати щось на кшталт: «Вчора ввечері моя мама, як звичайно, вимкнула світло на кухні, бо вже був час відпочивати». Формально – інформація повна: є відповіді на всі стандартні запитання. Але нема відповіді на головне запитання: «Ну і що?» Кому цікава ця подія, яке вона має значення для когось, окрім родини? Що відбулося такого, про що варто робити медійне повідомлення? Чи доцільно взагалі цю інформацію опри...

Медіаповідомлення мають досить чіткі критерії якості. Так, як ми, купуючи будь-який продукт, оцінюємо його за певними характеристиками – так же  треба оцінювати медіапродукт. Є декілька поглядів на те, як можна це робити. Найбільш поширений метод – застосувати стандарти журналістики. У чому полягає стандарт оперативності? * Стандарт дотримано: новина повідомляється відразу, як про це стало відомо. * Стандарт не дотримано: публікація з’являється не відразу, а через якийсь час, коли інформація вже перестає бути актуальною. Дотримання цього стандарту дозволяє нам отримувати інформацію якомога швидше, відразу, як тільки стало відомо про подію. Ідеально – просто під час події, наприклад , пряма трансляція спортивного змагання. Правило дуже просте: чим більша часова відстань від події до повідомлення про неї – тим нижча якість інформації.   Що таке стандарт балансу думок? * Стандарт дотримано: в публікації представлені, як мінімум, два погляди на події, зазвичай –...

Для сучасної людини вміння критично сприймати інформацію, вміти її аналізувати, визначати, чи не є ця інформація маніпулятивною – одна із найцінніших життєвих компетенцій, які дозволяють адекватно сприймати навколишній світ і ухвалювати правильні рішення. Без таких вмінь людина стає практично беззахисною від маніпуляцій, які змушують її чинити супротив власних же інтересів – в інтересах тих, хто подає інформацію. Які основні складові медіаповідомлення? Існують різні класифікації медійного ланцюжка, але зазвичай, медіа повідомлення розглядається як сукупність чотирьох елементів: трьох обов’язкових і одного додаткового: - автор повідомлення - канал передавання - одержувач повідомлення - + реакція одержувача Що ж є підставою для прискіпливої перевірки медійного повідомлення? Важливо, щоб будь-яке повідомлення, яке викликає у нас сильні емоції, відразу спонукало нас, якто кажуть «видихнути» - і перевірити достовірність цього повідомлення. Перше, що визначає медіаграм...

  Студія медіакультури та грамотності «Відкритий простір» працює у бібліотеці вже не один рік. Багато цікавих зустрічей, екскурсій, тренінгів, практикумів, інтерактивних занять відбулося за цей час. Отримані   знання допомагали   студійцям пізнавати світ медіа, закони їх функціонування, загрози та величезні можливості, які несуть сучасні засоби масової комунікації. Але медіакультура цивілізованої людини полягає не тільки в грамотному споживанні інформації, а і в донесенні власних меседжів світу, у   реалізації   себе через створення власного контенту. Тож паралельно на заняттях ми вчилися правильно фотографувати, створювати шкільну газету, а далі, наважилися і на відепродукт. Першою колективною творчою роботою став пластиліновий мультфільм «Шкільне кохання». Цей процес настільки захопив хлопців і дівчат, що навіть певні «містичні»  перешкоди і несподіванки з технікою не зупинили їх, а навіть додали запалу. Набравшись досвіду ,   захотілося під...

Ми живемо в світі, який все більше насичується інформацією. Чи зможе сучасна людина  вижити в умовах глобального технологічного та інформаційного буму? Чи не виявиться вона «гвинтиком» або «людиною однієї кнопки» в руках тих, хто здатний маніпулятивно-грамотно продукувати контент і впроваджувати у свідомість потрібні смисли? Ці проблеми взаємодії медіа-середовища і людини активно обговорювалися учасниками Сьомої міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку», яка відбулася у Києві 21-22 березня 2019 року. Сама логіка програми конференції і тематика виступів спікерів були сфокусовані не тільки на тому, щоб обговорити поточні проблеми, а й на розробці  певних прогнозів і рекомендацій щодо розвитку особистісної медіа-компетентності. Відкрив конференцію Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, який підкреслив, що людство  на сьогоднішній момент накопичило величезну кількість інформац...

Продовжується плідна співпраця бібліотеки з Центром практичної психології та соціальної роботи ПОІППО ім. М. Остроградського. В рамках експериментально-дослідної діяльності з медіаосвіти «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» 12-13 лютого пройшов  тренінг з медіаграмотності «Фейкові новини та маніпуляції», одним із тренерів якого була головний бібліотекар відділу соціокультурної роботи, керівник студії медіакультури та грамотності  «Відкритий простір» Валентина Гринько. До участі були запрошені  представники експериментальних освітніх закладів з  медіаосвіти, які прагнуть зростати професійно. В ході роботи учасники заходу намагалися застосовувати критичне мислення для аналізу інформації, розрізняти факти і судження, ідентифікувати маніпулятивні технології, створювати інформаційні повідомлення.          Учасники отримали нові інс...

Володіти навичками критичного мислення – нелегка справа, адже потрібно охопити спектр знань в контексті перевірки інформації та маніпуляцій зі сторони медіа і навчитися захищати себе від деструктивного впливу сучасних засобів масової інформації. 6 лютого в бібліотеку завітали студенти  Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, щоб взяти участь в інтерактивному занятті «Вплив технологій і маніпуляцій на сприйняття інформації». Учасники прийшли на захід як на свято, тому демонстрували велике бажання працювати і вчитися новому, приймали активну участь, висловлювали свої думки. Особливо студентам сподобалася можливість спробувати себе у ролі PR -ників і розрекламувати м’ясо кенгуру для своїх цільових аудиторій – студентів та пенсіонерів. Одна з команд навіть склала віршований слоган: Студенте, хочеш знати усе – їж кенгуряче м ’ ясце! Розум гострий матимеш, сесію легко здаватимеш. Мозок і м ’ язи краще працюють – викладачі розумних сту...

Під такою назвою в Полтавській загальноосвітній школі №26 пройшов практикум з безпечного користування соціальними мережами, який провела головний бібліотекар відділу соціокультурної роботи Валентина Гринько. Дев’ятикласники активно включилися в роботу: провели експеримент «Як сприймаються слова?»;  на основі вправ «Білий шум» та «Сніжинка» зробили висновки, що для цілісного сприйняття інформації потрібно використовувати декілька джерел  інформації та каналів сприйняття; сплели Інтернет-павутину з правдивих та неправдивих меседжів. Старшокласники з великим зацікавленням сприймали інформацію про активність ботів у соціальних мережах, можливість їх виявлення та маркери, за якими можна перевірити автентичність акаунту. Тож сподіваємося, що отримані знання будуть використані не тільки для себе, а й допоможуть друзям та рідним впевненіше почувати себе в інформаційному просторі.

Такий заголовок учасники тренінгу з медіаграмотності «Фейкові новини та маніпуляції» дали своїй статті виконуючи практичну роботу «Створюємо за стандартами». Тренінг відбувся 9 -10 січня 2019 року спільно з  ПОІППО ім. М. Остроградського в рамках експериментально-дослідної діяльності з медіаосвіти «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику». До участі були запрошені  представники експериментальних освітніх закладів з  медіаосвіти, які прагнуть зростати професійно, поглиблювати навички критичного мислення .          Коментуючи тренінг один з учасників, а саме Олег Кущ, зазначив,що він отримав неоціненні знання, незабутній досвід спілкування з колегами та море позитивних емоцій.  Подібні заходи бібліотека планує проводити і надалі.

16-18 листопада в Арт-готелі "Баккара", Венеціанський острів,1 у м. Києві відбувся черговий тренінг для тренерів з медіаграмотності (друга посилена фаза)  від Академіі Української Преси та DW Akademie, в  якому взяла участь головний бібліотекар Валентина Гринько. Другий модуль для мультиплікаторів посиленої фази тренінгів з медіаграмотності мав назву « Інтерактивні інструменти» . Унікальний тренерський тандем — Тетяна Іванова та Ерік Альбрехт щедро ділилися власним досвідом та авторськими родзинками ведення високоякісних тренінгів. Вони влаштували  справжній «мозковий шторм» для учасників, шляхом демонстрації унікальних методик, розробок та ідей. Учасники  працювали  на воді у затишних каютах «Баккари», відшліфовуючи навички створення власних тренінгів з медіаграмотності. Що сприяє успіху у роботі тренера? Що дає можливість приймати правильні рішення? Як укласти контракт з групою? Як проникнути у біополе групи та сформувати конгруентність? Який основ...