Сьома міжнародна науково-методична конференція «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку»

Ми живемо в світі, який все більше насичується інформацією. Чи зможе сучасна людина  вижити в умовах глобального технологічного та інформаційного буму? Чи не виявиться вона «гвинтиком» або «людиною однієї кнопки» в руках тих, хто здатний маніпулятивно-грамотно продукувати контент і впроваджувати у свідомість потрібні смисли?
Ці проблеми взаємодії медіа-середовища і людини активно обговорювалися учасниками Сьомої міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку», яка відбулася у Києві 21-22 березня 2019 року.
Сама логіка програми конференції і тематика виступів спікерів були сфокусовані не тільки на тому, щоб обговорити поточні проблеми, а й на розробці  певних прогнозів і рекомендацій щодо розвитку особистісної медіа-компетентності.
Відкрив конференцію Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, який підкреслив, що людство  на сьогоднішній момент накопичило величезну кількість інформації. Як розпорядитися цими знаннями і відібрати їх для вирішення своїх практичних завдань? Саме тут критичне мислення і медіаграмотність стають провідними життєвими компетенціями сучасної людини.
Заступник Міністра освіти і науки України Вадим Карандій зазначив, що медіаграмотніть одна з головних навичок, яку необхідно формувати у школярів. Впродовж 2019 року уряд планує підключити всі заклади загальної середньої освіти до Національної освітньої електронної платформи, де будуть розміщені електронні освітні ресурси для шкіл, а також планується залучити вчителів до самостійного створення навчальних ресурсів, в тому числі, з медіаграмотності.
Локальний координатор Академії Deutsche Welle в Україні Маргарита Захарчук відмітила, що медіаграмотніть в Україні посідає перше місце за актуальністю проблематики. Медіа швидко змінюються. Це стосується програмного забезпечення, інформаційних впливів та швидкості створення фейків. Тому, кожній людині необхідно постійно вдосконалюватися. Грамотність включає культуру споживання, розвиток критичного мислення і передбачає уміння не тільки читати і писати, але й висловлювати свою думку. Необхідно навчитися створювати інформаційні продукти, а не тільки бути споживачем інформації.  Також наголосила, що важливим є залучення дорослої аудиторії 40+, яка буде не тільки критично сприймати інформацію, але й вчитися робити своє життя ефективним.
         Кожний учасник конференції  отримав подарунок – «Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів». В ньому використана унікальна для України і вперше апробована у співпраці з IREX методика підготовки мультиплікаторів. Тут у доступній і популярній формі викладені і основні положення медіаграмотності для дорослих, і методичні прийоми, які допоможуть донести їх до цільової аудиторії.
         Лідери думок, пройшовши школу медіаграмотості студій, популяризують знання фактчекінга і свідомого відбору інформації.
Ще одним кроком для допомоги тим, хто вирішив брати участь в цьому русі, є активна діяльність  бібліотек, яка направлена на медіаосвітню роботу з різновіковими групами користувачів. Бібліотека як неформальна ланка медіа грамотності стала місцем розвитку, а не територією для зберігання книг!


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Вогняна енергетика волинської письменниці

Юридичний футбол