Публікації

Показано дописи з серпень, 2019

"Окололітературне"

Зображення
Тролити сучасних письменників - улюблене заняття  ґонзо-критикиці, або ж критикеси, Тетяни Трофименко. Тому саме вона є авторкою  справжнього путівника у світ сучукрліту "Окололітературне", в якому враження від тексту описані  як-вони-є, без огляду на персоналії.  Упорядники видання стверджують, що  літературознавство – не це нудно, це весело, цікаво й навіть небезпечно. Наважитеся почитати?

Відеоблогінг: між популізмом і журналістськими стандартами. Як створити унікальний контент?

Зображення
В останні роки  популярність блогів настільки зросла, що вони були оголошені новим жанром мережевої літератури. Популярність нового мережевого явища спричинила те, що в деяких університетах світу стали навчати мистецтва ведення щоденників (blogging), а починаючи з осені 2007р. в Університеті Каліфорнії студенти, що вивчають журналістику, слухають окремі курси з ведення блогів.  Ця хвиля доторкнулася й України: зокрема в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» магістерська програма «журналістика» також включає в себе курси з нових медіа. Свої блоги нині мають не тільки журналісти. Їх ведуть і пересічні громадяни: домогосподарки, мандрівники, артисти, політики, пенсіонери і навіть діти. Бібліотеки теж активно комунікують зі своїми користувачами за допомогою бібліотечних блогів. Тому можливість взяти участь у   семінарі “Відеоблогінг: між популізмом і журналістськими стандартами. Як створити унікальний контент” дуже порадувала! Захід було організовано  Академією

Стандарти журналістики для «чайників» (продовження)

Зображення
Стандарт повноти інформації. Як можна визначити, чи є інформація у повідомленні повною? * Повна інформація, де чітко зрозуміло: КОЛИ? ХТО? був учасником подій; ДЕ? це сталося; ЩО? відбувалося; ЧОМУ? це сталося; ЯК? це відбувалося. * Неповна інформація: залишає без відповіді, принаймні, одне з ключових запитань. Зрозуміло, що без відповідей на всі ці запитання інформація не може бути якісною. Цікаво, що для журналістів є ще одне запитання, найважче і найважливіше, яке вимушений ставити перед собою кожен автор повідомлень у медіа. Це запитання – «Ну і що?». Тобто, можна написати щось на кшталт: «Вчора ввечері моя мама, як звичайно, вимкнула світло на кухні, бо вже був час відпочивати». Формально – інформація повна: є відповіді на всі стандартні запитання. Але нема відповіді на головне запитання: «Ну і що?» Кому цікава ця подія, яке вона має значення для когось, окрім родини? Що відбулося такого, про що варто робити медійне повідомлення? Чи доцільно взагалі цю інформацію опри

Стандарти журналістики для «чайників»

Зображення
Медіаповідомлення мають досить чіткі критерії якості. Так, як ми, купуючи будь-який продукт, оцінюємо його за певними характеристиками – так же  треба оцінювати медіапродукт. Є декілька поглядів на те, як можна це робити. Найбільш поширений метод – застосувати стандарти журналістики. У чому полягає стандарт оперативності? * Стандарт дотримано: новина повідомляється відразу, як про це стало відомо. * Стандарт не дотримано: публікація з’являється не відразу, а через якийсь час, коли інформація вже перестає бути актуальною. Дотримання цього стандарту дозволяє нам отримувати інформацію якомога швидше, відразу, як тільки стало відомо про подію. Ідеально – просто під час події, наприклад , пряма трансляція спортивного змагання. Правило дуже просте: чим більша часова відстань від події до повідомлення про неї – тим нижча якість інформації.   Що таке стандарт балансу думок? * Стандарт дотримано: в публікації представлені, як мінімум, два погляди на події, зазвичай – протилеж