Медіаграмотність у засніженому лісі

У мальовничому місті Пуща Лісова, що поблизу Києва, зібралися досвідчені тренери з різних куточків України. В такому романтичному місті кипіла активна робота –  завершилась 9-денна друга посилена фаза підготовки тренерів з медіаграмотності, яка була організована Академією Української Преси за підтримки DW Akademie.

Учасникам  урочисто присвоєно кваліфікацію "Тренер з медіаграмотності"! Заключний модуль тренінгу відбувся  30.11.– 2.12.18 р. і був присвячений фактчекінгу, соціальним мережам та месенджерам.

Академія Української Преси знову вразила підбором тренерів. Андрій Юричко, журналіст та викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, у ході міні-гри допомогав  розібратися, яким чином формується повістка дня у медіа та чому медіа допускають суб’єктивні та об’єктивні помилки на прикладі реальних кейсів. Жваву дискусію викликали наразі гострі та актуальні питання - запровадження військового стану в Україні та отримання ТОМОСу.

Другий день був настільки феєричним і захопливим, що учасники після завершення ще довго не розходилися та прагнули продовжувати працювати, створюючи Caption video за алгоритмом, який майстерно представив тренер другого дня, –  голова «Громадського Телебачення Харків» Віктор Пічугін. Він запропонував учасникам створити портрет людини, яка користується соціальними мережами або месенджерами.  Групи  учасників створювали портрет користувача Фейсбуку, Інстаграму, Месенджеру, Вайберу. Треба було представити та визначити хто ця людина? Скільки їй років? Що вона полюбляє? Чим цікавиться? Як проводить свій вільний час? Чи вступає у дискусії? Після того, як групи представили свої презентації, Віктор Пічугін зробив аналіз робіт та надав докладну характеристику користувачів цих соціальних мереж. Виявилося, що Фейсбук об’єднує ативних людей 30+, які хочуть брати участь в житті суспільства, але там найбільше розповсюджуються фейки.  Телеграм обирають переважно молоді  люди, які люблять мандрувати світом і цінують високий захист приватності. А  ще гарним бонусом Телеграма є зручність і можливість завантажуватися при поганому зв’язу та інтернеті.

Також від Віктора Пічугіна дізналися як вірусно розповсюджуються новини, чому так багато людей їх перепощують? Для того, щоб зрозуміти цей механізм, занурилися у брейнстормінг та визначили теми і типи вірусного контенту, а також засоби, які допомагають працювати і поширюватися вірусному контенту. Наприкінці зробили висновок про те, що будь-які спростування читають менше, ніж сам вірусний контент. Також усвідомили причини великої кількості психологічних тестів у соціальних мережах – це можливість збирати інформацію про відповідну цільову аудиторію та здійснювати на неї вплив.

У третій день розкривав секрети фактчекінгу журналіст, головний редактор фактчекінгового проекту «Без брехні» Александр Гороховский, який професійно розповів учасникам про фактчек як формат журналістики контролю. Спочатку було проведено бліц-опитування на тему: «Яка мета будь-якого розслідування? Тренер повідомив у формі міні-лекції про базис концепту фактчек, зупинивши увагу на спрямованості, використанні джерел, об’єктивності та вердиктах.

Учасники дізналися, що журналістика контролю – це типові розслідування, критичні інтерв’ю, ток-шоу формату Hard, фактчек розслідування.

Фактчек зосереджений на факті, або він є, або його немає. 70% фактчек ресурсів – це публічні заяви, обіцянки,  наративи. Якщо в інформації немає фактів, то нічого розслідувати! А за спостереженнями українських фактчекерів виявляється, що 75% заяв політиків взагалі  не мають фактів!

Особливість фактчеку полягає в тому, що він відтворює та демонструє дійсну картину явищ, подій; кожному повідомленню, заяві, яка перевірена, встановлюється вердикт – правда, неправда, маніпуляція.

В Україні фактчеком займаються такі організації: StopFake, Chesno (перевірка депутатів), DW Akademie (перевірка заяв і обіцянок), Без брехні (перевірка заяв), Checkregion-on, Слово і діло (перевірка обяцянок), VoxChek (перевірка публічних заяв).

Велика вдячність організаторам, лідерам медіаосвітнього руху в Україні - Академії Української преси – все було дуже якісно і професійно!

Знання, отримані під час підготовки тренерів з медіаграмотності будуть застосовані найближчим часом на тренінгах для студентів, викладачів, учнів закладів загальної середньої освіти та всіх зацікавлених слухачів на базі нашої  бібліотеки.

Тож чекаємо на вас, нехай коло медіаграмотних громадян збільшується!