БІБЛІОТЕКА – СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР МЕДІАОСВІТИ
Ми живемо в
інформаційному світі. Завдяки новим технологіям інформації стає дедалі більше і
вона набагато доступніша, ніж раніше. Постають питання: якій інформації
довіряти? І що таке зрештою Правда? Ми починаємо піддавати сумнівам власні
цінності, а ті, хто хоче маніпулювати думкою, завжди опиняються на крок
попереду. Нове покоління має бути
готовим до цих викликів.
У світі
інформаційних воєн і пропаганди медіаграмотність і критичне мислення належать
до ключових компетенцій, які дозволяють не губитися в інформаційному потоці.
Останніми роками через війну в нашій країні, зокрема гібридну, питання
медіаграмотності опинилося на порядку денному, тому що стало питанням національної безпеки країни. Мало хто
знає, що Україна — одна з небагатьох пострадянських країн, де не лише
громадський сектор, але й держава робить певні кроки в напрямі медіаосвіти.
Міністерство
освіти та науки затвердило всеукраїнський експеримент із медіаосвіти на
2017–2022 роки, який має назву «Стандартизація
наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у
вітчизняну педагогічну практику». Експеримент передбачає масове наскрізне
впровадження медіаосвіти у навчальні заклади, включаючи дитсадки, школи та
виші.
«Наскрізна — це означає, що медіаосвіта в тій
чи іншій формі відбувається на всіх рівнях освіти, — пояснює наукова керівниця
експерименту, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти
Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Любов Найдьонова. —
Вона має пронизувати все: від садочка до вишу. Діти мають вчитися навичок
медіаграмотності системно. Добре, що зараз уже в третьому класі вчать розуміти різницю між фактом та
судженням. Далі це може відбуватися інтегрованим шляхом — тобто включено в
програми різних предметів. Для деяких дисциплін наскрізні лінії медіаосвіти вже
напрацьовані: в українській мові, історії. Коли ми залучимо до себе ще
фахівців, то можемо вводити таку лінію в межах кожного предмету». Але процес
має відбуватися поступово, щоби медіаграмотність впроваджувалася не для
галочки, а стала для шкіл власною потребою орієнтування в інформаційному
просторі.
В Україні
підготовка вчителів здійснюється, по-перше, в закладах післядипломної освіти,
зокрема, зусиллями лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти
Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, а по-друге,
громадськими організаціями, як-от Академією української преси, яка проводить
регулярні школи з медіаграмотності для вчителів, педагогів та бібліотекарів.
На підготовчому етапі в експерименті вже бере
участь близько 200 навчальних закладів із усієї країни. У Полтавській області —
п'ять, а також Обласний інститут післядипломної освіти ім. М.В.Остроградського.
Бібліотеки
завжди працюють у суголоссі зі школами – це один із самих доступних центрів
медіаосвіти. Сучасний, креативний бібліотекар, який іде в ногу з часом, може долучитися
до цієї почесної місії і зробити вагомий внесок у всебічну підготовку дітей та
молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасними медіа, формування у
них медіаобізнаності, медіаграмотності та медіакомпетентності.
З цією метою
в 2014 році розпочала свою роботу студія
медіакультури та грамотності «Відкритий
простір», де учні мають можливість займатися власною медіатворчістю.
Надалі ми
будемо знайомити вас з діяльністю медіастудії та
найновішими матеріалами з формування інформаційної культури та
медіаграмотності.
Коментарі
Дописати коментар