БІБЛІОТЕКА – СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР МЕДІАОСВІТИ

              Ми живемо в інформаційному світі. Завдяки новим технологіям інформації стає дедалі більше і вона набагато доступніша, ніж раніше. Постають питання: якій інформації довіряти? І що таке зрештою Правда? Ми починаємо піддавати сумнівам власні цінності, а ті, хто хоче маніпулювати думкою, завжди опиняються на крок попереду. Нове покоління має бути готовим до цих викликів.
У світі інформаційних воєн і пропаганди медіаграмотність і критичне мислення належать до ключових компетенцій, які дозволяють не губитися в інформаційному потоці. Останніми роками через війну в нашій країні, зокрема гібридну, питання медіаграмотності опинилося на порядку денному, тому що стало питанням національної безпеки країни. Мало хто знає, що Україна — одна з небагатьох пострадянських країн, де не лише громадський сектор, але й держава робить певні кроки в напрямі медіаосвіти.

Міністерство освіти та науки затвердило всеукраїнський експеримент із медіаосвіти на 2017–2022 роки, який має назву «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику». Експеримент передбачає масове наскрізне впровадження медіаосвіти у навчальні заклади, включаючи дитсадки, школи та виші.
 «Наскрізна — це означає, що медіаосвіта в тій чи іншій формі відбувається на всіх рівнях освіти, — пояснює наукова керівниця експерименту, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Любов Найдьонова. — Вона має пронизувати все: від садочка до вишу. Діти мають вчитися навичок медіаграмотності системно. Добре, що зараз уже в третьому класі вчать розуміти різницю між фактом та судженням. Далі це може відбуватися інтегрованим шляхом — тобто включено в програми різних предметів. Для деяких дисциплін наскрізні лінії медіаосвіти вже напрацьовані: в українській мові, історії. Коли ми залучимо до себе ще фахівців, то можемо вводити таку лінію в межах кожного предмету». Але процес має відбуватися поступово, щоби медіаграмотність впроваджувалася не для галочки, а стала для шкіл власною потребою орієнтування в інформаційному просторі.
В Україні підготовка вчителів здійснюється, по-перше, в закладах післядипломної освіти, зокрема, зусиллями лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, а по-друге, громадськими організаціями, як-от Академією української преси, яка проводить регулярні школи з медіаграмотності для вчителів, педагогів та бібліотекарів.
 На підготовчому етапі в експерименті вже бере участь близько 200 навчальних закладів із усієї країни. У Полтавській області — п'ять, а також Обласний інститут післядипломної освіти ім. М.В.Остроградського.
Бібліотеки завжди працюють у суголоссі зі школами – це один із самих доступних центрів медіаосвіти. Сучасний, креативний бібліотекар, який іде в ногу з часом, може долучитися до цієї почесної місії і зробити вагомий внесок у всебічну підготовку дітей та молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасними медіа, формування у них медіаобізнаності, медіаграмотності та медіакомпетентності.          
З цією метою в 2014 році розпочала свою роботу студія медіакультури та грамотності «Відкритий простір», де учні мають можливість займатися власною медіатворчістю.

Надалі ми будемо знайомити вас з діяльністю медіастудії та найновішими матеріалами з формування інформаційної культури та медіаграмотності.




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Письменниця-екстремалка